Найкращий момент для реагування – не тоді, коли сарана вже літає над полем, а раніше, коли з’являються перші скупчення личинок. На цьому етапі шкідник ще не має крил, пересувається по землі групами і його легше локалізувати.
Насамперед варто перевіряти не лише самі посіви, а й території поруч із полем: перелоги, пасовища, узбіччя доріг, прибережні зони, ділянки з дикорослими травами та землі, які довго не оброблялися. Саме там саранові часто відкладають яйця і формують перші осередки.
Огляд краще проводити вранці або ввечері, коли комахи менш активні. Звертайте увагу на “пішу сарану” – скупчення личинок, які рухаються по землі. Важливо оцінити не лише їхню наявність, а й приблизну кількість на квадратний метр. Для стадних видів саранових, зокрема італійського пруса та перелітної сарани, захисні заходи зазвичай рекомендують за чисельності 2–5 особин на квадратний метр. Для нестадних видів орієнтовний поріг становить 10–15 особин на квадратний метр.
Якщо ви помітили скупчення саранових, зафіксуйте місце, дату, культуру або тип ділянки, приблизну площу, чисельність комах, зробіть фото або відео та повідомте місцеве управління Держпродспоживслужба або органи місцевої влади.
Раннє повідомлення допомагає фахівцям швидше оцінити ситуацію і визначити, чи потрібні додаткові заходи. Це дає більше шансів захистити врожай до того, як сарана окрилиться і пошириться далі.
